Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет «Львівська політехніка»
ЗВІТ
з лабораторної роботи № 7
з курсу «Основи охорони праці»
на тему:
«Дослідження ефективності природного освітлення промислових підприємств»
Мета роботи: ознайомлення студентів з методами нормування і розрахунку природного освітлення, з приладами та методами природнього освітлення на робочіх місцях.
Теоретичний вступ
Раціональне освітлення виробничих місць – один з найважливіших факторів у боротьбі з травматизмом та професійними захворюваннями.
Виробниче освітлення, яке правильно спроектоване і виконане, підвищує умови зорової роботи, знижує втому, створює зручні умови праці, підвищує працездатність, і, як результат, – підвищує продуктивність праці.
В усіх виробничих приміщеннях з постійним перебуванням в них людей для роботи вдень необхідно передбачити природне освітлення, як більш економічне і вдосконалене, з точки зору медико-санітарних умов, порівняно зі штучним освітленням. Розрізняють три системи природного освітлення: бокове, верхнє і комбіноване. Для кількісної оцінки виробничого освітлення важливою світловою характеристикою є освітлення робочої поверхні.
Е – це густина світлової енергії по площі, як
Е= dF/dS (1.1)
де dF – світловий потік, який характеризує потужність світлового випромінення (лм), рівномірно розподіленого на площі dS (м²).
Природне освітлення характерне тим, що змінюється в широких межах, в залежності від пори року, метеоумов, часу дня, сонця тощо. Тому характеризувати природне освітлення значенням освітленості робочої поверхні неможливо, і ми вводимо величину коефіцієнта природного освітлення в даній точці всередині приміщення Евн до зовнішньої
горизонтальної освітленості Езн, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу і
виражається у відсотках:
(1.2)
Значення КПО визначається по табл.1 з урахуванням таких факторів:
характеристики зорової роботи (розміри об’єкта роботи);
системи освітлення;
коефіцієнта світлового поясу;
коефіцієнта сонячності (орієнтування до ходу сонця).
Розрахунок природного освітлення
Освітлення виробничих, службових та допоміжних приміщень регламентується:
СНиП П-4-79 . Строительные нормы и правила. Нормы проектирования. Природное и исскуственное освещение. – М, 1980.
При розрахунках кількості освітлення, яке потребує обладнання і місця з різними ступенем зорової роботи, необхідно аналітично розрахувати його.
Для визначення розмірів світлових отворів при боковому освітленні використовують
формулу:
(1.3)
де - площа світлових отворів (м²);
- нормоване значення коефіцієнта природного освітлення (табл. 1);
- коефіцієнт запасу;
- коефіцієнт, який враховує затемнення вікон будинками, що стоять навпроти;
- світлова характеристика вікон;
- загальний коефіцієнт світлопроникнення;
- коефіцієнт, який враховує відбивання світла від поверхні.
t0= t 1* t 2* t 3* t 4* t 5 (1.4)
де t1 , t 2 , t 3 – коофіцієнти світлопропускання матеріалу вікна;
t4 – коефіцієнт, який враховує витрати світла в соцнезахисних конструкціях;
t5 – коефіцієнт, який враховує витрати світла в захисній сітці.
Коли ми визначимо площу світлових отворів S0 і знаємо стандартну площу вікон S1 ,
знаходимо кількість вікон по формулі:
(1.5)
Геометричний коефіцієнт природного освітлення, який враховує пряме світло небокраю в якій-небудь точці приміщення при боковому освітленні, визначається по формулі:
G = 0,01 * n1 * n2 (1.6)
де n1 – кількість променів , які проходять крізь світлові отвори в розрахункову точку на
поперечному розрізі приміщення;
n2 – кількість променів , які проходять крізь світлові отвори в розрахункову точку на
плані приміщення.
Прилади та матеріали :
Заміри натуральної освітленості проводяться люксметром Ю 116.
Принцип дії...
